вівторок, 18 жовтня 2011 р.

Медичне шарлатанство

В умовах кризи державної, а особливо коли втрачається людьми довіра освіченій медицині, потай зароджується, а згодом нестримно руйнує здоров’я людей каламутна хвиля різноманітного псевдолікарського шарлатанства.
(М.Пирогов)
„...порушнику цієї присяги зневага колег та інших людей на всі часи...”
(Клятва Гіпократа)
Середньостатистична особа оцінює власне здоровя з наступної точки зору – „живу, як всі живуть, а захворію - піду до лікаря”. Проте, чи відомо пацієнтам, з якими проблемами стикається лікар, коли хвороба завдяки недбалому ставленню людини знаходиться на стадіях, які є необоротними? Окрім того, більшість недужих рушає до аптеки, де отримує засіб, який не лікує, а лише полегшує прояви недуги.
Та, на жаль існує ще один, мабуть найнебезпечніший шлях „одужання” від хвороби, який зумовлює в кращому випадку погіршення хвороби , а в гіршому спрямовує людину в обійми смерті.
Мова йде про шарлатанство, яке пишним цвітом розквітло на грунті недовіри офіційний медицині. Цілителі, чудодійні пігулки, супертехнологічні прилади, давньоземні рецепти, часом навіть позалюдські технології, паранормальні здібності – весь цей безмежний ринок пропонує не полегшення від хвороби. Ні, обіцяє повне (!!!) одужання, відновлення юнацького здоров’я, а інколи гарантує, що хвороби більше не виникнуть взагалі (!!!).
Шановні читачі, не лякайтесь! Предметом даних роздумів є не медичні заперечення тих чи інших методик. Спробуємо зрозуміти причини, які відвернули пацієнтів від фахових лікарів, та кинули в обійми професійних аферистів від медицини.
По-перше після розвалу СРСР зникло безповоротно поняття безкоштовної медицини, хоча неофіційні комерційні стосунки „пацієнт-лікар” існували завжди. Але натомість ліки, медичні послуги та перебування в лікувальному закладі за „Союзу” були безкоштовні. З 1991 року, як офіційні, так і неофіційні ціни на медичне обслуговування зростають з нестримністю гірської лавини. По-друге офіційна медицина фінансується вкрай недостатньо, хоча на розкоші владоможців, різноманітні культурно-мистецькі заходи та феєричні передвиборні шоу гроші є повсякчас. Таким чином фінансове забезпечення лікування стає завданням самого пацієнта.
По-третє, і це мабуть головна причина жодна офіційна методика не обіцяє швидкого і повного одужання від хвороби. А чим довше лікування, тим більшого грошового забезпечення воно потребує. А хворий працівник у нашому світі навіть не дикого, а дикунського капіталізму не потрібен нікому.
І на останок, будь-яке, а особливо хронічне захворювання наповнює свідомість людини негативними думками та почуттями від гіркого розчарування до депресивних станів. З прикрістю можна констатувати, що хвора особа втрачає здатність адекватно оцінювати реальність, оскільки усі її думки скеровані на полегшення хворобливого стану.
Аж раптом що це? Препарат „вселічун”, апарат „всьополегшувач”, цілитель „антихвороб” – швидке, легке та довготривале зцілення ! Причому у більшості випадків перший сеанс або курс препарата є дешевим або безкоштовним.
Недужа людина летить наче метелик на вогонь. Уже чую заперечення, та це лише нерозумні „лохи” звертаються до шарлатанів та псевдомедиків. Дозвольте не погодитись, панове!
А де ж беруться кошти на рекламні оголошення, аренду офісів і виробництво полегшуючих ліків, приладів тощо. Так, це люди, які занедужали фізично чи переживають духовну кризу віддають свої зароблені грошенята безсовісним аферистам.
Що ж робити? Невже відсутній спосіб, який очистить нарешті медичну сферу від всілякої наволочі, яка спекулює найціннішим людським здоров’ям, а інколи і життям та безсмертною душею.
Рекомендацій всього лише дві: одна для пацієнтів, інша для лікарів.
Шановні спвігромадяни, потенційні пацієнти! Перед візитом до вседопомагаючого цілителя проконсультуйтесь хоча б із спеціалізованою літературою, а краще із незацікавленим лікарем. Порадьтесь із родичами та друзями на рахунок даного методу оздоровлення. Прикиньте витрати сімейного бюджету, адже лікування це також і зміна способу, харчування, відпочинку праці тощо. І нев останню чергу зходіть до Храму Божого, і вислухайте думку священника. Адже почасти амулети, відшіптування цілителя не мають нічого спільного із вірою Христовою.
Дорогі колеги, поважна лікарська громадо! Подобається підбирати за цілителями безнадійні випадки?! А може подобається приймати участь в псевдомедичному бізнесі, вішаючи лапшу на вуха довірливим обивателям?! Та ні, звертаюсь до Лікарів, ті що прагнуть допомогти недужому, розрадити важкохворого і хоча б частково пам’ятають клятву Гіпократа.
Колеги! Псевдомедицина – це облесний ворог не лише фахових медиків, це безжальний винищувач нашої спільноти, нашої Нації зрештою. Зрозумійте нарешті, шарлатани уже почуваються рівними вам, а що буде далі? Капіталістичний вільний ринок передбачає жорстку конкуренцію. А з конкурентами змагаються, боряться, а не обурюються тихенько вдома під ковдрою.
І якщо лікарі України не згуртуються проти такого ганебного явища, як „всезцілююча медицина” – то не бачити вам ні вдячних пацієнтів, ні поваги від співітчизників. І хто зна чи не обернеться клятва Гіпократа проти вас по-справжньому, а лише на папері.
Професія лікаря, з давніх-давен вважалась натхненною Господом, адже нема почеснішої праці, аніж допомогти ближньому і оздоровити недужого. Не забувайте про це!
Селекція суспільства

Щоб бути кимось – треба щось робити.
(в якості епіграфа)

Писано-переписано, і співано, і казано – і народ у нас працьовитий, і мова солов’їна, і землі родючі.... Ет, набридло слухати, і наче все є, і водночас нічого немає. Всі нам винні – „совєти”, комуністи, демократи, американці, москалі, пробачте - росіяни, жиди, пробачте - євреї, поляки ну і там далі по тексту. Останнім часом список значно подовжився, оскільки додались свої, домашні вороги – регіонали, помаранчеві, бютівці, комуністи (другий раз), депутати, кандидати, тьху, уже горло болить.
Схід лякають Бандерою і націоналістами, Захід – Сталіним і москалями, всю Україну купно – страшать кризою та кінцем світу. Православних – католиками, католиків – патріархом Рідігером, ой пробачте Кирилом. І кінця краю нема, всі перестрашені, всенька держава, ай вибачте, країна, цокотить зубами і трясе колінами. Панове українці, а може досить, га???
Кота в хаті добрий господар тримає не миші їсти, а для страху отих самих мишей! Чому? А тому що налякана миша сидить під віником і не краде сир. А що кіт старий товстий, і вегетеріанець – т-с-с-с, про то мишам знати не слід!
Натомість - мишки, які кота ніколи не бачили і не чули – живуть мало, і ціле життя хворіють. От прикрість!
Шановні співвітчизники – спробуйте зрозуміти, чого Ви насправді боїтесь, а тоді уже трусіться. Предки, ті самі, що з чубами на голові, ну ті ж самі, що і турка і татарву лякали аж до смерті – то вони казали „Бог не видасть – свиня не з”сть!”. Тай вороги у них були, не сучасним депутатам рівня – без дискусій на палю садили! І Ви знаєте, страху такого не було, бо українець в ті веселі часи боявся лише Господа Бога і під захистом Його був готовий боротись навіть із дияволом.
А ми ж що? Янукович – Президент – ай-ай-ай! Табачник – міністр освіти – ой-ой-ой! Опозиція - ніяк не домовляться, хто головний опозиціонер – йой, лишенько! Двомовність, майже офіційна – від жаху заціпило!
Дорогі мої земляки, а може пора вклонитись отим всім ворогам – і домашнім і сусіднім?! Ні-ні, не тре метати в мене гнилу картоплю і тухлі яйця. Це не божевілля, а правда!
Та ж вони (вороги) з усіх сил стараються нас розбудити від коматозного сну. Надсаджуються, щоб ми нарешті почали дивитись правді у вічі, і без надії на краще, і без сподівань на доброго дядю почали робити щось самостійно.
З усіх боків нас штовхають – та прокидайтесь же, сплюхи духовні! А ми не реагуємо – збайдужіли та отупіли до ручки, нічого міняти не хочемо. Звикли бо труситись від страху і сподіватись, що Хтось нам поможе.
Дорогі співвітчизники, відкрию Вам таємницю. У кожного „хтося” своїх справ і проблем більше, ніж достатньо. Білоруський „хтось” визначився з курсом і рве контакти з північним сусідом. Російський „хтось” вирощує „кішенькову” опозицію і закладає підвалини диктатури. Європейський „хтось” напружує всі сили, щоб стабілізувати грошову одиницю і розібратись з нелегалами. Американський „хтось” тиче свою демократію всім зустрічним і поперечним. І Ви справді вірите, що вищеперераховані „хтосі” погодяться підвісити собі на шию гирю з написом Україна?!
Час зрозуміти в повному обсязі – людину створила праця! Природою та еволюцією запрограмовано – кожен створює себе сам! Час усвідомити – особа, яка опирається обставинам та зовнішньому впливу - перестає боятись майбутнього. Людина створює собі готовність до прийдешніх змін, а не з жахом чекає їх.
І помічників нема, ніхто не допомагає нікому без власної користі. Ні людина людині, ні держава державі не сприятиме без перспективи домінування над тим, хто прохає допомоги.
Виникає закономірне питання, а що ж робити в конкретно взятий відрізок часу?
Жодних сподівань, жодних надій на краще. Майбуття для всіх однаково несприятливе, тому що воно невідоме. І чим більше варіантів розвитку особистість передбачить, тим легше вона переживе будь-які негаразди.
А тому дивіться на світ широко розплющеними очима, працюйте та удосконалюйтесь.
Вірте в Господа Бога, а не мурмотіть молитви для „галочки”, напиваючись на кожне релігійне свято. Читайте і думайте, а не витріщайтесь в зомбоящик, себто телевізор, який відбирає в мозку останні думки. Працюйте для себе і своєї родини, а не робіть щось там абияк, може оцінять і похвалять. Визначтесь нарешті, яка мова є рідною – вивчіть її і не засмічуйте суржиком та лайливими словами. Станьте людиною, українцем – і не бідкайтесь на обставини, а змінюйте їх на власну користь!
Дякуйте ворогам, і довіряйте друзям. І пам’ятайте друзі роблять нас добрими, а вороги сильними!!!

Вирок кому Тимошенко чи суспільству

Вирок ?! Кому екс-прем’єру, державі чи суспільству???


Сталося… Екс-прем’єру України Ю.В. Тимошенко суддя Родіон Кірєєв 11 жовтня поточного роу оголосив вирок. Сім років позбавлення волі за підписання газових угод з північним сусідом та відшкодування збитків у розмірі піврічної зарплатні всього населення неньки України.
Відступ: дозвольте пояснити Вам, шановні читачі деякі принципові речі щодо автора статті (себто мене). Я не юрист і не економіст, а тому не буду заглиблюватись в законність чи незаконність укладених угод і наявність вини Ю.В.Тимошенко з правової точки зору.
Я не є прихильником чи противником Леді Ю, а по мірі сил намагаюсь оцінювати суть ситуації, що склалась.
Не осуджую екс-прем’єра, оскільки збагачення на осоьисту користь серед високо посадовців України є забезпечене системою існуючої Влади, а не обумовлене злодійськими схильностями особи. Вкрай правильним є термін «статусна рента», тобто хабарництво і корупційні схеми відповідно до займаємої посади чиновниками різного рангу. Вам, шановні читачі, прекрасно відомо, що найменший чиновник в Україні «бере на лапу» і вибачте нахабно краде. Логіка в даному випадку така: чим вище посада, тим важче (дорожче) її отримати, а чим важче щось отримується, тим дорожче воно коштує. І не обов’язково ціною є грошовий еквівалент, зовсім ні! Розраховуються політичними прихильностями, сприяннями у приватизаційних та тіньових економічних оборудках, просування в кар’єрі, навчання дітей у престижних вишах, працевлаштування родичів.
Корррупція…. Страшно стає від масштабів даного ганебного явища в структурах нашої країни. Чиновник в ЖЕКу – 20 гривень а довідку, лікар – 50 гривень за фіктивну довідку про щеплення потенційно небезпечною вакциною, працівник ДАІ – від 200 до 1000 гривень за все, від техогляду до відміни штрафу за правопорушення, суддя до 10.000 американських грошей за корекцію справи і вироку на користь обвинуваченого до 100 000 доларів за скасування вироку (окремо суддя-колядник Зварич), народний обранець – до 1 млн за місце в списку перспективної політичної партії. Ага, налякалися ?! І Ви серйозно вірите, що посада вищого державного апарату в Україні дається лише за заслуги???
А тому кришталево чесна людина не може стати високо посадовцем. А раз не безкоштовно отримується посада, то новоспечений чиновник повинен відшкодувати (сам собі) затрачені кошти за рахунок зловживання службовим становищем. Отже з точки зору системності корупційної структури леді Ю невинна, щоправда де-факто, а де-юре. Себто не спійманий - не злодій!!!
Таким чином корупція, зловживання посадою і адмінресурсом є НЕВІД’ЄНИМ елементом існуючої структури влади! Без цього елементу система не працюватиме, бо ж відомо, що «з пісні слова не викинеш».
Оце тому, з огляду на вищеописане, або судимо (і садимо) всіх екс-прем’єрів, або прощаємо всім.
Інший момент, якщо Ю.В. Тимошенко винна в укладанні шкідливого для України контракту, то значить винен і другий ініціатор данного договору. Примітка. Підписували договір не високопосадовці, а господарські суб’єкти – газові компанії Росії і України.
Ось саме тому В.В.Путін сильно здивувався, чому і за що Леді Ю відміряли 7 років тюрми, а російське МЗС угледіло у вироку антиросійський підтекст.
Ще один аргумент на користь Леді Ю, а де був і що робив знаний економіст і банкір. Гарант Конституції і «унікальний» захисник України?! Так-так, се я про Ющенка В.А. мову веду. Не побачив ворожу сутність згубного для України контракту? Визнай свою, та ні не вину, а хоча б помилку! Натомість пан Ющенко абсолютно відсторонився і дистанційно звинувачує екс-прем’єра у всіх смертних гріхах.
Осьо були аргументи «за» колишнього прем’єра. Тепер візьмемся за аргументи «проти»!
Власне аргумент цей один.
У 2004 році «помаранчева» команда отримала величезну довіру людей і надзвичайний шанс залишитись у Владі на два терміни поспіль. Або взагалі назавжди, обмінюючись посадами Президент-Прем’єр, як це відбувається в даний час між В.Путіним і Д.Мєдвєдєвим в Росії.
Для цього слід було зробити прості до тупості речі: терплячи одне одного, створити жорстку зв’язку Ю.Тимошенко – В.Ющенко, а згодом вибудувати непохитну владну вертикаль, або щоденною працею для держави і народу (ну і собі коханим теж) виростити собі рейтинг такої потужності, від заздрості до якого плакав би навіть очільник «Єдиної Росії».
А натомість люди, які мерзли на Майдані захищаюче своє право обирати владу і втілення цієї влади в особах Тимошенко і Ющенка спостерігали найзвичайнісіньку гризню за владу іщоденне «перетягування ковдри» заради тієї ж таки влади.
Тому, дозволю собі припустити, що зараз народ (більшість його) відчуває до «помаранчевої» команди навіть не пекучу ненависть, а елементарну огиду за знехтування людьми.
Найбільше мене хвилює наступне: з країни, де начебто панує верховенство права, ми успішно трансформуємся у державу, де панує верховенство сили. Саме так, хто сильніший, той і правий!
Якщо людину з величезними статками успішно засудили до позбавлення волі і застрашливої суми грошових компенсацій, то з пересічним українцем, який не має грошей на адвокатів і телешоу «Невинна Юля в суді» владоможці здатні сотворити, що завгодно.
Хочете підтвердження! Нате ось Вам!
Скільки людей правоохоронці скалічили і не понесли за це відповідальності?! Чи мало людей загинуло під колесами VIP-автомобілів, власників яких було виправдано?! Чи мало народу оббиває пороги різноманітних інстанцій добиваючись безрезультатно реалізації своїх законних прав?!
Дорогі мої співвітчизники! Якщо Ви і досі вірите в демократію і правову державу??? Облиште, поки розчарування не стало для Вас тяжким ударом по світогляду!
Підведемо підсумки:
1. Винність чи невинність громадян України має доводити чесний суд без огляду на статки чи положення підсудного в суспільстві;
2. Шанувати кожного громадянина держави за його право, оскільки обов’язки з нас усіх питають охоче, а про права забувають;
І на останок, на превеликий жаль. Влад не усвідомила цікавого моменту у судовій справі на Леді Ю.
Люди захищають не екс-прем’єра, і не власні ідеологічні переконання. Пересічна Людина в будь-якій країні керується інстинктом самозбереження – себе, як особи, особистості, громадянина, біологічної істоти зрештою. А отже люди намагаються достукатись до владоможців заради власного гідного місця в суспільстві, права на чесний суд, права на участь у формуванні держави, влади і власного життя.
А усі вищевказані цінності породжуються лише громадянами, повноцінними елементами громадянського суспільства, а не байдужою масою, яка служить країні баластом.
А зараз найнесподіваніший висновок! Шановні українці, подякуйте сучасній владі! За те, що вона з великим ентузіазмом пробуджує в людях громадян! Тож відгукніться нарешті на «прохання» владоможців і станьте громадянами держави, а не інертними жителями території!
P.S. для влади. Бувалі мисливці знають, навіть заяць, якого загнали у безвихідь відчайдушно борониться, навіть без шансів на перемогу! Нешановні панове з Влади, усвідомте будь-ласка, ця земля виплекала безліч Героїв, і на щастя українці не зайці чи безсловесна робоча худоба, яка буде безкінечно терпіти!

понеділок, 10 жовтня 2011 р.

Оглядовий реферат "Громадянське суспільство"

Оглядовий реферат "Громадянське суспільство" (знайдений у прострах Інтернету)



Громадянське суспільство — система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства у противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).

Отже, громадянське суспільство — історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.
Громадяни і їх організації

Громадянське суспільство це насамперед сукупність громадян одного суспільства, одного регіону, однієї країни чи регіонального об'єднання. У будь-якому разі, на практиці, ГС не досягається індивідуально, лише спільнотою. Таку спільноту можна розглядати як утворену на добровільних, волонтерських засадах і сукупні особисті зацікавлення громадян формально від імені членів спільноти (організації).

Біла книга урядування ЄС дає таке визначення: «ГС об'єднує переважно організації самоутворені або утворені під керівництвом, організації неурядові, професійні асоціації, харитативні, ініціативні, організації, які заохочують до соціально активного життя на рівні району і міста, часом з внеском місцевої церкви і її громади».
Приклади інституцій громадянського суспільства
недержавна організація (англ. NGO)
приватна добровільна організація (англ. PVO)
народна організація
громада
Посередницька організація волонтерів та позабюджетні
громадська фундація
клуби місцевих громад
профспілка
об'єднання громадян за культурною, статевою і релігійною ознаками
харитативна організація
соціальні або спортивні клуби
кооператив
природоохоронна організація
професійна асоціація
академія
приватний бізнес
правничі інституції
організації споживачів
засоби масової інформації
добровільна дружина
релігійні організації
клуби за інтересами

Чи всі з наведених організацій є складовою громадянського суспільства є питанням дискусійним. Наприклад Неера Чандок, науковець з Індії, вважає, що лише критично налаштовані до уряду організації можуть вважатися інституціями ГС. Але в суспільствах, які розвиваються, нових демократіях, будь яка організація, що може позитивно для суспільства впливати на уряд може розглядатися, як складова ГС, що зароджується.

У сучасних поглядах на громадянське суспільство можна виділити такі моменти:
по-перше, воно характеризується тим, що у ньому є місце як для консервативних, так і для радикальних сил, які виступають його необхідними компонентами;
по-друге, відносним соціальним консенсусом за системою базових соціальних цінностей (права людини, демократія, плюралізм, правова держава, верховенство закону, власність, соціальна захищеність тощо);
по-третє, діалогом різних політичних сил, спрямованих на підтримку, постійне відновлення, відтворення соціального консенсусу згідно із соціальними умовами, які змінюються.

Одна із задач громадянського суспільства полягає в регулюванні горизонтальних зв'язків, що повинно робитися з позиції доцільності. Шляхтун П. П. дає наступне визначення громадянського суспільства. Громадянське суспільство — сфера недержавних суспільних інститутів та відносин. Громадянське суспільство — це все те в суспільстві, що не є державою та державним. Елементами структури громадянського суспільства є недержавні форми власності, різноманітні соціальні спільності, недержавні політичні інститути, культурно-освітні заклади тощо та відповідні суспільні відносини.

Антоніна Колодій оперує наступним поняттям «громадянського суспільства». Громадянське суспільство — це сфера спілкування та солідарності, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій громадян, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави.

Слід також відмітити, громадянське суспільство утворюють лише вільні та рівні індивіди та створені ними добровільні асоціації, зорієнтовані на громадські справи, а також вільна преса як засіб комунікації та самовираження.

До атрибутів громадянського суспільства науковці відносять наступне:
наявність публічного простору, засобів і центрів комунікації, наслідком чого є формування сфери громадського (цивільного) життя і громадської думки;
організоване громадське (публічне) життя вільних і рівних індивідів, чиї права захищені конституцією та законами;
незалежні від держави, добровільні асоціації, автономність яких усвідомлена на індивідуальному і колективному рівні;
зорієнтована на громадські інтереси та публічну політичну діяльність, наслідком якої є кооперація та солідарність між людьми, спілкування на засадах взаємної довіри і співробітництва.

Також треба зазначити, що громадянське суспільство характеризується виконанням наступних функцій:
самоорганізація громадського механізму для виконання суспільних справ;
противага владним структурам, головного заборола проти можливих спроб узурпації влади;
засіб соціалізації, що зменшує відчуженість індивідів та орієнтує їх на «суспільно корисні справи»;
сприятливе суспільне середовище для поширення громадянської політичної культури і через неї — для зміцнення демократичного ладу, надання процесові демократизації незворотного характеру.

Отже, що розвинутішим є громадянське суспільство, то легше громадянам захищати свої власні інтереси, тим більшими є їхні можливості щодо самореалізації в різних сферах суспільного життя і тим меншою є небезпека узурпації політичної влади тими чи іншими її органами чи окремими особами.

Гегель говорив про громадянське суспільство, визначаючи його як антагоністичне, яке роздирають протилежні інтереси, війна всіх проти всіх. Він виділив три основні моменти громадянського суспільства:
a) опосередкування потреби та задоволення одиничного за допомогою його праці та за допомогою праці та задоволення потреб усіх останніх, систему потреб;
b) дійсність того, що міститься у цьому загальному свободи, захисту власності за допомогою правосуддя;
c) піклування про запобігання тому, що залишилося в цих системах випадковості, та увага до особливого інтересу як до загального за допомогою правоохоронних органів та корпорації.

пʼятниця, 7 жовтня 2011 р.

Ресурсний центр: Декларація про створення Мережі організацій громад...

Ресурсний центр: Декларація про створення Мережі організацій громад...: Ми, представники організацій громадянського суспільства з різних регіонів України, що впродовж 2011 року реалізовують проект «Твій місцевий ...

Криза громадянського суспільства

КРИЗА ... Економічна, соціальна, політична... Десятки експертів вправляються у винахідливості, добираючи епітети для сучасного стану справ в Україні. Всі вони праві і неправі водночас, адже численні характеристики кризової ситуації можна звести до єдиного знаменника – відсутність громадянського суспульства. Безжальним вироком звучать слова: „Україна потребує громадянина, громадяського суспільства!”.