Селекція суспільства

Щоб бути кимось – треба щось робити.
(в якості епіграфа)

Писано-переписано, і співано, і казано – і народ у нас працьовитий, і мова солов’їна, і землі родючі.... Ет, набридло слухати, і наче все є, і водночас нічого немає. Всі нам винні – „совєти”, комуністи, демократи, американці, москалі, пробачте - росіяни, жиди, пробачте - євреї, поляки ну і там далі по тексту. Останнім часом список значно подовжився, оскільки додались свої, домашні вороги – регіонали, помаранчеві, бютівці, комуністи (другий раз), депутати, кандидати, тьху, уже горло болить.
Схід лякають Бандерою і націоналістами, Захід – Сталіним і москалями, всю Україну купно – страшать кризою та кінцем світу. Православних – католиками, католиків – патріархом Рідігером, ой пробачте Кирилом. І кінця краю нема, всі перестрашені, всенька держава, ай вибачте, країна, цокотить зубами і трясе колінами. Панове українці, а може досить, га???
Кота в хаті добрий господар тримає не миші їсти, а для страху отих самих мишей! Чому? А тому що налякана миша сидить під віником і не краде сир. А що кіт старий товстий, і вегетеріанець – т-с-с-с, про то мишам знати не слід!
Натомість - мишки, які кота ніколи не бачили і не чули – живуть мало, і ціле життя хворіють. От прикрість!
Шановні співвітчизники – спробуйте зрозуміти, чого Ви насправді боїтесь, а тоді уже трусіться. Предки, ті самі, що з чубами на голові, ну ті ж самі, що і турка і татарву лякали аж до смерті – то вони казали „Бог не видасть – свиня не з”сть!”. Тай вороги у них були, не сучасним депутатам рівня – без дискусій на палю садили! І Ви знаєте, страху такого не було, бо українець в ті веселі часи боявся лише Господа Бога і під захистом Його був готовий боротись навіть із дияволом.
А ми ж що? Янукович – Президент – ай-ай-ай! Табачник – міністр освіти – ой-ой-ой! Опозиція - ніяк не домовляться, хто головний опозиціонер – йой, лишенько! Двомовність, майже офіційна – від жаху заціпило!
Дорогі мої земляки, а може пора вклонитись отим всім ворогам – і домашнім і сусіднім?! Ні-ні, не тре метати в мене гнилу картоплю і тухлі яйця. Це не божевілля, а правда!
Та ж вони (вороги) з усіх сил стараються нас розбудити від коматозного сну. Надсаджуються, щоб ми нарешті почали дивитись правді у вічі, і без надії на краще, і без сподівань на доброго дядю почали робити щось самостійно.
З усіх боків нас штовхають – та прокидайтесь же, сплюхи духовні! А ми не реагуємо – збайдужіли та отупіли до ручки, нічого міняти не хочемо. Звикли бо труситись від страху і сподіватись, що Хтось нам поможе.
Дорогі співвітчизники, відкрию Вам таємницю. У кожного „хтося” своїх справ і проблем більше, ніж достатньо. Білоруський „хтось” визначився з курсом і рве контакти з північним сусідом. Російський „хтось” вирощує „кішенькову” опозицію і закладає підвалини диктатури. Європейський „хтось” напружує всі сили, щоб стабілізувати грошову одиницю і розібратись з нелегалами. Американський „хтось” тиче свою демократію всім зустрічним і поперечним. І Ви справді вірите, що вищеперераховані „хтосі” погодяться підвісити собі на шию гирю з написом Україна?!
Час зрозуміти в повному обсязі – людину створила праця! Природою та еволюцією запрограмовано – кожен створює себе сам! Час усвідомити – особа, яка опирається обставинам та зовнішньому впливу - перестає боятись майбутнього. Людина створює собі готовність до прийдешніх змін, а не з жахом чекає їх.
І помічників нема, ніхто не допомагає нікому без власної користі. Ні людина людині, ні держава державі не сприятиме без перспективи домінування над тим, хто прохає допомоги.
Виникає закономірне питання, а що ж робити в конкретно взятий відрізок часу?
Жодних сподівань, жодних надій на краще. Майбуття для всіх однаково несприятливе, тому що воно невідоме. І чим більше варіантів розвитку особистість передбачить, тим легше вона переживе будь-які негаразди.
А тому дивіться на світ широко розплющеними очима, працюйте та удосконалюйтесь.
Вірте в Господа Бога, а не мурмотіть молитви для „галочки”, напиваючись на кожне релігійне свято. Читайте і думайте, а не витріщайтесь в зомбоящик, себто телевізор, який відбирає в мозку останні думки. Працюйте для себе і своєї родини, а не робіть щось там абияк, може оцінять і похвалять. Визначтесь нарешті, яка мова є рідною – вивчіть її і не засмічуйте суржиком та лайливими словами. Станьте людиною, українцем – і не бідкайтесь на обставини, а змінюйте їх на власну користь!
Дякуйте ворогам, і довіряйте друзям. І пам’ятайте друзі роблять нас добрими, а вороги сильними!!!